дзуміння дзумі́ння іменник середнього роду, істота дзижчання розм. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках дзуміння — -я, с., розм. Дія за знач. дзуміти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови дзуміння — ДЗУМІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дзумі́ти і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах