дзуміння

дзумі́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. дзуміти і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. дзуміння — дзумі́ння іменник середнього роду, істота дзижчання розм.  Орфографічний словник української мови
2. дзуміння — ДЗУМІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дзумі́ти і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах