дзум

дзум

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Значення в інших словниках

1. дзум — виг., розм. Уживається як присудок за знач. дзуміти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дзум — ДЗУМ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. дзумі́ти. Бджілка на шибці на секунду примовкла, тоді знову завела своєї — дзум та дзум — ще дужче (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88).  Словник української мови в 11 томах