Значення в інших словниках дикунець — -нця, ч. Зменш. до дикун. Великий тлумачний словник сучасної мови дикунець — ДИКУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до дику́н. *У порівн. Малі стрибають, верещать, трублять — як малі дикунці (Вас., II, 1959, 241). Словник української мови в 11 томах