диякониха

диякони́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. диякониха — -и, ж., церк., розм. Жінка диякона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. диякониха — ДИЯКОНИ́ХА, и, ж., церк., розм. Жінка диякона. Молода, але змарніла, убого вбрана жінка щось шепоче на вухо поважній старій вдові-дияконисі (Л. Укр., II, 1951, 227).  Словник української мови в 11 томах