Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
диякониха —
диякони́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
диякониха —
ДИЯКОНИ́ХА, и, ж., церк., розм. Жінка диякона. Молода, але змарніла, убого вбрана жінка щось шепоче на вухо поважній старій вдові-дияконисі (Л. Укр., II, 1951, 227).
Словник української мови в 11 томах