Великий тлумачний словник сучасної мови

диякониха

диякони́ха

-и, ж., церк., розм.

Жінка диякона.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. диякониха — диякони́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. диякониха — ДИЯКОНИ́ХА, и, ж., церк., розм. Жінка диякона. Молода, але змарніла, убого вбрана жінка щось шепоче на вухо поважній старій вдові-дияконисі (Л. Укр., II, 1951, 227).  Словник української мови в 11 томах