добувач —
-а, ч., розм. Той, хто займається добуванням чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
добувач —
ДОБУВА́Ч, а́, ч., розм. Той, хто займається добуванням чого-небудь. Він згадував про бідні селища добувачів каучуку (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 27); Я переконаний тепер, що Прометей колись не вмер. Щодня ми бачимо його, добувача огню того (Уп., Вірші.., 1957, 153).
Словник української мови в 11 томах