Значення в інших словниках
-
добуток —
-тку, ч. 1》 Те, що одержано, добуто працею. 2》 мат. Число, одержане після множення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
добуток —
ДОБУ́ТОК, тку, ч. 1. Те, що одержано, добуто працею. Товариство почало виходити з куреня, здоровкалось з рибалками, котрі порались то коло снасті, то коло свого убогого добутку (Мирний, І, 1954, 349); Я й без вас добуток маю: Ш’ю черевики восени...
Словник української мови в 11 томах
-
добуток —
Добуток, -тку м. Пріобрѣтеніе. добутки. Приплодъ (ягнята, телята). Шух. І. 36.
Словник української мови Грінченка