довбанка

до́вбанка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. довбанка — -и, ж. 1》 Предмет, видовбаний із суцільного шматка дерева. 2》 Рибальський човен, видовбаний із стовбура дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. довбанка — ДО́ВБА́НКА, и, ж. Предмет, видовбаний із суцільного шматка дерева. Їдять [дочки] з однієї мисочки, маленькими дерев’яними довбанками, що їх сам дід поробив… (Кучер, Голод, 1961, 398); Тут[на березі Нерчі] ранньою весною ладнали..  Словник української мови в 11 томах