дозорчий — Орфографічний словник української мови

дозорчий — -а, -е. 1》 Те саме, що дозорний. 2》 у знач. ім. дозорчий, -чого, ч., рідко. Те саме, що наглядач. Великий тлумачний словник сучасної мови
дозорчий — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст. Словник синонімів української мови
дозорчий — ДОЗО́РЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що дозо́рний. Двоє дозорчих партизанів, хвилюючись, стежили, як просувалася танкова колона повз них (Ле, Опов. та нариси, 1950, 261); Під тим лісом мався бути дозорчий курінь осаула (Ле, Хмельницький, І, 1957, 105); Дозорчим.. Словник української мови в 11 томах