дозорчий

ДОЗО́РЧИЙ, а, е.

1. Те саме, що дозо́рний.

Двоє дозорчих партизанів, хвилюючись, стежили, як просувалася танкова колона повз них (Ле, Опов. та нариси, 1950, 261);

Під тим лісом мався бути дозорчий курінь осаула (Ле, Хмельницький, І, 1957, 105);

Дозорчим.. у тому замкові був Харко Найда (Морд., І, 1958, 140).

2. у знач. ім. дозо́рчий, чого, ч., рідко. Те саме, що нагля́да́ч.

Розвидняється. Через деякий час гримить засув, одчиняються двері і з’являється старший над вартою з тюремними дозорчими (Мам., Тв., 1962, 57).

Значення в інших словниках

1. дозорчий — дозо́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дозорчий — -а, -е. 1》 Те саме, що дозорний. 2》 у знач. ім. дозорчий, -чого, ч., рідко. Те саме, що наглядач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дозорчий — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст.  Словник синонімів української мови