дозорчий

дозо́рчий

-а, -е.

1》 Те саме, що дозорний.

2》 у знач. ім. дозорчий, -чого, ч., рідко. Те саме, що наглядач.

Значення в інших словниках

1. дозорчий — дозо́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дозорчий — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст.  Словник синонімів української мови
3. дозорчий — ДОЗО́РЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що дозо́рний. Двоє дозорчих партизанів, хвилюючись, стежили, як просувалася танкова колона повз них (Ле, Опов. та нариси, 1950, 261); Під тим лісом мався бути дозорчий курінь осаула (Ле, Хмельницький, І, 1957, 105); Дозорчим..  Словник української мови в 11 томах