дозорний
дозо́рний
-а, -е.
Прикм. до дозор 2).
|| Признач. для дозору; сторожовий.
|| у знач. ім. дозорний, -ного, ч. Той, хто перебуває в дозорі.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидозо́рний
-а, -е.
Прикм. до дозор 2).
|| Признач. для дозору; сторожовий.
|| у знач. ім. дозорний, -ного, ч. Той, хто перебуває в дозорі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови