Орфографічний словник української мови

допізна

допі́зна

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. допізна — присл. До пізнього часу, до пізньої пори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. допізна — Допі́зна, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. допізна — ДОПІ́ЗНА, присл. До пізнього часу, до пізньої пори. Допізна чути було гомін по селі (Свидн., Люборацькі, 1955, 78); Щовечора й Катря допізна бувало сидить на призьбі (Головко, II, 1957, 233); Яблука тугі, червонобокі, допізна стоять (Кучер, Дорога.., 1958, 217).  Словник української мови в 11 томах
  4. допізна — Допізна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.  Словник української мови Грінченка