допізна —
допі́зна прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
допізна —
присл. До пізнього часу, до пізньої пори.
Великий тлумачний словник сучасної мови
допізна —
Допі́зна, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
допізна —
ДОПІ́ЗНА, присл. До пізнього часу, до пізньої пори. Допізна чути було гомін по селі (Свидн., Люборацькі, 1955, 78); Щовечора й Катря допізна бувало сидить на призьбі (Головко, II, 1957, 233); Яблука тугі, червонобокі, допізна стоять (Кучер, Дорога.., 1958, 217).
Словник української мови в 11 томах