дружинниця

дружи́нниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. дружинниця — -і. Жін. до дружинник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дружинниця — ДРУЖИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до дружи́нник. Десятки мужніх, сміливих дівчат виходять на вулицю з червоними пов’язками, вони — дружинниці (Веч. Київ, 9.11 1961, 1).  Словник української мови в 11 томах