дружинонька

дружи́нонька

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. дружинонька — -и, ж., поет. Пестл. до дружина 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дружинонька — див. дружина  Словник синонімів Вусика
3. дружинонька — ДРУЖИ́НОНЬКА, и, ж., поет. Пестл. до дружи́на 1,2. Ой піду я темним гаєм, Дружиноньки пошукаю (Шевч., II, 1953, 136); Я стільки раз, дружинонько моя, Руїну ніс твоєму супокою, Що сам дивуюсь ніжності твоїй: Її я чую в стороні чужій (Рильський, II, 1960, 282).  Словник української мови в 11 томах