Орфографічний словник української мови

діастаз

діаста́з

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. діастаз — -у, ч., діастаза, -и, ж. 1》 Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози. 2》 мед. Різниця тисків крові в лівому передсерді в кінці та на початку діастоли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діастаз — ДІАСТА́З², у, ч., мед. Розходження прямих м'язів живота, викликане тиском на сполучну тканину, яка з'єднує ці м'язи. Розвитку діастазу сприяють стани, пов'язані з підвищенням внутрішньочеревного тиску (сильний або тривалий кашель, робота...  Словник української мови у 20 томах
  3. діастаз — ДІАСТА́З, у, ч., ДІАСТА́ЗА, и, ж. Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози. В солоді міститься особливий фермент — діастаз, що діє як каталізатор і перетворює крохмаль в цукор (Заг.  Словник української мови в 11 томах