діастаз

ДІАСТА́З, у, ч., ДІАСТА́ЗА, и, ж. Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози.

В солоді міститься особливий фермент — діастаз, що діє як каталізатор і перетворює крохмаль в цукор (Заг. хімія, 1955, 431);

Під впливом ферменту діастазу крохмаль перетворюється на цукор і пересувається по рослині (Практ. з анат. рослин, 1955, 29).

Значення в інших словниках

1. діастаз — діаста́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діастаз — -у, ч., діастаза, -и, ж. 1》 Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози. 2》 мед. Різниця тисків крові в лівому передсерді в кінці та на початку діастоли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діастаз — ДІАСТА́З², у, ч., мед. Розходження прямих м'язів живота, викликане тиском на сполучну тканину, яка з'єднує ці м'язи. Розвитку діастазу сприяють стани, пов'язані з підвищенням внутрішньочеревного тиску (сильний або тривалий кашель, робота...  Словник української мови у 20 томах