Значення в інших словниках
-
епікантус —
-а, ч. Особлива складка у внутрішнього кута ока людини, що утворена шкірою верхньої повіки і прикриває слізний горбок; монгольська складка. Характерний для монголоїдної та деяких груп негроїдних рас.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
епікантус —
ЕПІКА́НТУС, а, ч., анат. Особлива складка у внутрішньому куті ока людини, що утворюється шкірою верхньої повіки і прикриває слізний горбок. Із віком у дітей епікантус меншає або зовсім зникає, коли спинка носа піднімається (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
епікантус —
Шкірна складка біля внутрішнього куточка ока, утворена шкірою верхньої повіки; справляє враження косої щілини, зустрічається у представників монголоїдної раси.
Універсальний словник-енциклопедія