Універсальний словник-енциклопедія

епікантус

Шкірна складка біля внутрішнього куточка ока, утворена шкірою верхньої повіки; справляє враження косої щілини, зустрічається у представників монголоїдної раси.

Універсальний словник-енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. епікантус — епіка́нтус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. епікантус — -а, ч. Особлива складка у внутрішнього кута ока людини, що утворена шкірою верхньої повіки і прикриває слізний горбок; монгольська складка. Характерний для монголоїдної та деяких груп негроїдних рас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епікантус — ЕПІКА́НТУС, а, ч., анат. Особлива складка у внутрішньому куті ока людини, що утворюється шкірою верхньої повіки і прикриває слізний горбок. Із віком у дітей епікантус меншає або зовсім зникає, коли спинка носа піднімається (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах