Орфографічний словник української мови

журливість

журли́вість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. журливість — -вості, ж. Властивість за знач. журливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. журливість — Журли́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. журливість — ЖУРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. журли́вий. В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107).  Словник української мови в 11 томах
  4. журливість — Журливість, -вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех.  Словник української мови Грінченка