журливість
ЖУРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. журли́вий.
В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107).
Словник української мови (СУМ-11)ЖУРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. журли́вий.
В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107).
Словник української мови (СУМ-11)