журливість

журли́вість

-вості, ж.

Властивість за знач. журливий.

Значення в інших словниках

1. журливість — журли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. журливість — Журли́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. журливість — ЖУРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. журли́вий. В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107).  Словник української мови в 11 томах
4. журливість — Журливість, -вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех.  Словник української мови Грінченка