журливість Журливість, -вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках журливість — журли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови журливість — -вості, ж. Властивість за знач. журливий. Великий тлумачний словник сучасної мови журливість — Журли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.) журливість — ЖУРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. журли́вий. В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107). Словник української мови в 11 томах