заготівник

заготі́вник

іменник чоловічого роду, істота

той, хто робить заготівки

Значення в інших словниках

1. заготівник — заготовник, -а, ч. 1》 Той, хто робить заготівки (у 2 знач.). 2》 рідко. Те саме, що заготівельник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заготівник — ЗАГОТІ́ВНИК, а, ч. 1. Той, хто робить заготовку (у 2 знач.). 2. рідко. Те саме, що заготіве́льник. В колгоспі він — заготівник худоби (Вол., Місячне срібло, 1961, 179).  Словник української мови в 11 томах