заготівник

ЗАГОТІ́ВНИК, а, ч.

1. Той, хто робить заготовку (у 2 знач.).

2. рідко. Те саме, що заготіве́льник.

В колгоспі він — заготівник худоби (Вол., Місячне срібло, 1961, 179).

Значення в інших словниках

1. заготівник — заготі́вник іменник чоловічого роду, істота той, хто робить заготівки  Орфографічний словник української мови
2. заготівник — заготовник, -а, ч. 1》 Той, хто робить заготівки (у 2 знач.). 2》 рідко. Те саме, що заготівельник.  Великий тлумачний словник сучасної мови