Орфографічний словник української мови

задичавілий

задича́вілий

дієприкметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. задичавілий — див. дикий  Словник синонімів Вусика
  2. задичавілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до задичавіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задичавілий — ЗАДИЧА́ВІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до задича́віти; // У знач. прикм. Зажурчало в коров’яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (Вас., II, 1959, 19).  Словник української мови в 11 томах