задичавлений

задича́влений

дієприкметник

Значення в інших словниках

1. задичавлений — див. дикий  Словник синонімів Вусика
2. задичавлений — -а, -е. Запустілий, занедбаний; дикий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задичавлений — ЗАДИЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Запустілий, занедбаний; дикий. Цвинтар, його густі, задичавлені хащі — улюблене місце студентів (Гончар, Людина.., 1960, 17); Цікаво йому знати: хто він, той телепень із задичавленими кучерями (Грим., Незакінч. роман, 1962, 85).  Словник української мови в 11 томах