Значення в інших словниках
-
задичавлений —
задича́влений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
задичавлений —
-а, -е. Запустілий, занедбаний; дикий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
задичавлений —
ЗАДИЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Запустілий, занедбаний; дикий. Цвинтар, його густі, задичавлені хащі — улюблене місце студентів (Гончар, Людина.., 1960, 17); Цікаво йому знати: хто він, той телепень із задичавленими кучерями (Грим., Незакінч. роман, 1962, 85).
Словник української мови в 11 томах