замітач —
-а, ч. Той, хто замітає (у 1 знач.); замітальник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замітач —
ЗАМІТА́Ч, а́, ч. Той, хто замітає (у 1 знач.); замітальник. Замітачі, водоноси й т. ін. мали повну можливість шпіонувати [шпіонити] й доносити своїм товаришам усе, що діється в канцелярії (Фр.
Словник української мови в 11 томах