Значення в інших словниках
-
заснулий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заснути. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заснулий —
ЗАСНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до засну́ти. — Коли б у нас дітки, — щебече ще не зовсім заснулий Івась (Григ., Вибр., 1959, 125); Рідне місто її лежало чисте, красиве, ніби заснуле у теплі нежаркого сонця (Собко, Нам спокій.., 1959, 4); // У знач.
Словник української мови в 11 томах
-
заснулий —
Заснулий, -а, -е Уснувшій. Заснулий на зіму бабак. Ном. № 5491.
Словник української мови Грінченка