заснулий

Заснулий, -а, -е

Уснувшій. Заснулий на зіму бабак. Ном. № 5491.

Значення в інших словниках

1. заснулий — засну́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заснулий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заснути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заснулий — ЗАСНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до засну́ти. — Коли б у нас дітки, — щебече ще не зовсім заснулий Івась (Григ., Вибр., 1959, 125); Рідне місто її лежало чисте, красиве, ніби заснуле у теплі нежаркого сонця (Собко, Нам спокій.., 1959, 4); // У знач.  Словник української мови в 11 томах