звірення

зві́рення 1

іменник середнього роду

від: звірити 1

зві́рення 2

іменник середнього роду

від: звірити 2

Значення в інших словниках

1. звірення — I -я, с. Дія за знач. звірити I. II -я, с. Дія за знач. звірити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. звірення — ЗВІ́РЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. зві́рити¹. Про страхіття турецько-татарського рабства розповідають невільники і в своїх думах — «невільничих плачах».  Словник української мови в 11 томах