звіряння

звіря́ння 1

іменник середнього роду

розкриття своїх думок, планів тощо

звіря́ння 2

іменник середнього роду

зіставлення, перевірка точності, відповідності чого-небудь

Значення в інших словниках

1. звіряння — I -я, с. Дія за знач. звіряти I. II -я, с. Дія за знач. звіряти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. звіряння — ЗВІРЯ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. звіря́ти¹. ЗВІРЯ́ННЯ², я, с. Дія за знач. звіря́ти². Маркс враховував весь обсяг роботи щодо редагування перекладів і, зокрема, необхідність найретельнішого звіряння рукопису перекладу з оригіналом (Мовозн., VII, 1949, 13).  Словник української мови в 11 томах