звіряти
звіря́ти 1
дієслово недоконаного виду
розказувати щось відверто; довіряти
рідко
звіря́ти 2
дієслово недоконаного виду
зіставляти; випро́бувати
Орфографічний словник української мовизвіря́ти 1
дієслово недоконаного виду
розказувати щось відверто; довіряти
рідко
звіря́ти 2
дієслово недоконаного виду
зіставляти; випро́бувати
Орфографічний словник української мови