звіряння

ЗВІРЯ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. звіря́ти¹.

ЗВІРЯ́ННЯ², я, с. Дія за знач. звіря́ти².

Маркс враховував весь обсяг роботи щодо редагування перекладів і, зокрема, необхідність найретельнішого звіряння рукопису перекладу з оригіналом (Мовозн., VII, 1949, 13).

Значення в інших словниках

1. звіряння — звіря́ння 1 іменник середнього роду розкриття своїх думок, планів тощо звіря́ння 2 іменник середнього роду зіставлення, перевірка точності, відповідності чого-небудь  Орфографічний словник української мови
2. звіряння — I -я, с. Дія за знач. звіряти I. II -я, с. Дія за знач. звіряти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови