Орфографічний словник української мови

звірівник

звірівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звірівник — -а, ч. 1》 Спеціаліст, який розводить звірів. 2》 діал. Звіринець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звірівник — ЗВІРІВНИ́К, а́, ч. Спеціаліст, що займається розведенням звірів.  Словник української мови в 11 томах
  3. звірівник — Звірівни́к, -ка м. Звѣринецъ. Александров. у.  Словник української мови Грінченка