злотник —
-а, ч., рідко. Золотар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
злотник —
ЗЛО́ТНИК², а, ч. За доби Київської Русі (IX–XI ст.) – грошова одиниця. Срібняки, злотники й гривні князів Київської Русі, денари та квартники їхніх литовсько-руських наступників...
Словник української мови у 20 томах
злотник —
ЮВЕЛІ́Р (той, хто виготовляє художні вироби, прикраси тощо з коштовних металів і каміння), ЗОЛОТА́Р, СРІБЛЯ́Р, ЗЛО́ТНИК рідко. Праця слюсарів-монтажників була, є й буде важкою та дуже відповідальною працею...
Словник синонімів української мови
злотник —
ЗЛО́ТНИК, а, ч., рідко. Золотар. І злотники ізібрались, Золото стопили, І на диво всьому світу З нього плуг зробили (Рудан., Тв., 1959, 514).
Словник української мови в 11 томах
злотник —
Зло́тник, -ка м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Словник української мови Грінченка