Орфографічний словник української мови

знерухомілий

знерухо́мілий

дієприкметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. знерухомілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до знерухоміти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знерухомілий — ЗНЕРУХО́МІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до знерухо́міти. Семен поцілував руку Варвари, поздоровкався з Параскою, потім подивився знерухомілими раптом очима на Штефана (Галан, І, 1960, 478).  Словник української мови в 11 томах