знерухомілий
ЗНЕРУХО́МІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до знерухо́міти.
Семен поцілував руку Варвари, поздоровкався з Параскою, потім подивився знерухомілими раптом очима на Штефана (Галан, І, 1960, 478).
Словник української мови (СУМ-11)ЗНЕРУХО́МІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до знерухо́міти.
Семен поцілував руку Варвари, поздоровкався з Параскою, потім подивився знерухомілими раптом очима на Штефана (Галан, І, 1960, 478).
Словник української мови (СУМ-11)