знерухомілий

знерухо́мілий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до знерухоміти.

Значення в інших словниках

1. знерухомілий — знерухо́мілий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. знерухомілий — ЗНЕРУХО́МІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до знерухо́міти. Семен поцілував руку Варвари, поздоровкався з Параскою, потім подивився знерухомілими раптом очима на Штефана (Галан, І, 1960, 478).  Словник української мови в 11 томах