знерухоміти

ЗНЕРУХО́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Стати нерухомим, застигнути на місці.

Міцніше обіперся [Кукулик] ліктями об стіл, знерухомів ще більше, щоб не пропустити жодного секретарського слова (Загреб., День.., 1964, 279);

Черепахи, як правило, не живуть у неволі. Знерухомівши десь у кутку кімнати, вони повільно вмирають… (Наука.., 1, 1967, 33);

// Заціпеніти, завмерти від сильних переживань, почуттів і т. ін.

Несподівано побачивши перед собою сина свого шефа, тільки на одну секунду знерухомів Самійло Овсійович (Шовк., Людина.., 1962, 290).

Значення в інших словниках

1. знерухоміти — знерухо́міти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. знерухоміти — -ію, -ієш, док., рідко. Стати нерухомим, застигнути на місці. || Заціпеніти, завмерти від сильних переживань, почуттів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знерухоміти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...  Словник синонімів української мови