Орфографічний словник української мови

знерухоміти

знерухо́міти

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. знерухоміти — -ію, -ієш, док., рідко. Стати нерухомим, застигнути на місці. || Заціпеніти, завмерти від сильних переживань, почуттів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знерухоміти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...  Словник синонімів української мови
  3. знерухоміти — ЗНЕРУХО́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Стати нерухомим, застигнути на місці. Міцніше обіперся [Кукулик] ліктями об стіл, знерухомів ще більше, щоб не пропустити жодного секретарського слова (Загреб., День..  Словник української мови в 11 томах