Значення в інших словниках
-
знесамовитілий —
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до знесамовитіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знесамовитілий —
ЗНЕСАМОВИ́ТІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до знесамови́тіти. Темна кров ударила Сагайді в обличчя. Знесамовитілий, наблизився він до бійця впритул і, ледве стримуючись, виговорив: — Я наказую! (Гончар, III, 1959, 142).
Словник української мови в 11 томах