Значення в інших словниках
-
зочити —
Зо́чити: — побачити [2;4;XII,XIII]
Словник з творів Івана Франка
-
зочити —
-чу, -чиш, док., перех., рідко. Те саме, що побачити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зочити —
Глянути, дивитися, бачити див. ізочити
Словник застарілих та маловживаних слів
-
зочити —
ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм.
Словник синонімів української мови
-
зочити —
ЗО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., рідко. Те саме, що поба́чити. — Скоро лиш його я зочив, То й до нього я прискочив (Фр., XII, 1953, 55); — А це що? гармата? — скрикнув жвавий Константин, зочивши.. заржавілу гармату (Крим., А. Лаговський, І — II, 1905, 109).
Словник української мови в 11 томах
-
зочити —
Зочити, -чу, -чиш гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Словник української мови Грінченка