Орфографічний словник української мови

зривниця

зри́вниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зривниця — ЗРИ́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до зри́вник. — І бригадир за нас. А Пугач в одне: сіяти! Ще й зривницями називав. Йому, бачте, зведення закругляти треба (Жур., Опов., 1956, 86).  Словник української мови в 11 томах