зубити —
зублю, зубиш; мн. зублять; недок., перех., тех. Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зубити —
ЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. зу́блять; недок., перех., техн. Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь.
Словник української мови в 11 томах