зубити
ЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. зу́блять; недок., перех., техн. Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)ЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. зу́блять; недок., перех., техн. Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)