зубриха

зубри́ха

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. зубриха — -и, ж. Самиця зубра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зубриха — ЗУБРИ́ХА, и, ж. Самиця зубра. – Навесні ми помітили, що в зубрихи злегка роздулися боки, і зрозуміли: буде поповнення, – розповів журналісту співробітник парку Михайло Загора (із журн.).  Словник української мови у 20 томах